Тематика заявки: створення опорних шкіл

Створена в 2015 році Полонська міська ОТГ отримала в управління 33 навчальних заклади, з яких 15 ДНЗ та 18 шкіл. Така мережа перевищувала фактичні потреби громади, зокрема в школах І-ІІІ ступенів. Громада отримала в спадок від району і малокомплектні школи, які потребували капітального ремонту. Проте найбільшою проблемою малокомплектних шкіл є неспроможність забезпечити всебічний розвиток дитини, її соціалізацію, набуття навиків ефективної комунікації. Як наслідок, учні малокомплектних шкіл мають обмежений доступ до якісних освітніх послуг. Саме тому, формування ефективної мережі навчальних закладів в Полонській міській ОТГ потребувало оптимізації. Остання передбачає використання різних інструментів, одним з яких є створення опорних закладів.

Read more

Створення опорного закладу є одним із інструментів підвищення якості освітніх послуг. Держава стимулює створення опорних шкіл надаючи їм фінансову підтримку. Рішення про створення опорного закладу в Баранівській ОТГ мало на меті і залучення додаткових коштів, і підвищення якості освітніх послуг.
Варто зазначити, що для забезпечення якості освітніх послуг пріоритетним є ліквідація індивідуальної форми навчання та надання педагогам якісної методичної допомоги. Посилення матеріальної бази є також важливим, але саме по собі воно не здатне забезпечити рівний доступ до якісних освітніх послуг для всіх школярів в ОТГ

Read more

Повноваження, що отримали громади в сфері освіти покладали на них відповідальність за якість освітніх послуг які отримують діти. Не менш важливим завданням було створення належних умов, формування безпечного середовища для навчання. Аналіз шкільної мережі Солонянської ОТГ засвідчив, що кількість навчальних закладів в громаді перевищує їх потребу. Так у Малозахаринській ЗОШ І – ІІ ступенів всі діти знаходяться на індивідуальній формі навчання через відсутність повноцінних класів.
Кількість дітей в школі І – ІІ ступенів становила менше 25 чоловік, що в перспективі означало, що утримання такої школи повністю ляже на місцевий бюджет. Через відсутність класів на індивідуальній формі навчання також вимушено знаходилися діти Василівської, Широчанської та Надіївської шкіл. Об’єм навчального навантаження для школярів на індивідуальній формі навчання значно менший, більше інформації вони повинні опрацьовувати самостійно. В той же час витрати на 1 учня коливалися від 10292 грн до 55230 грн. Найбільші витрати були в школах з малою наповненістю класів. Це значить, що кошти використовуються нераціонально і замість оновлення матеріально технічної бази шкіл, створення безпечних умов для навчання кошти витрачаються на утримання стін. Заз

Read more

Освіта є одним із пріоритетних напрямків розвитку Новоукраїнської ОТГ. В результаті створення громади освітня мережа включала 8 шкіл, з них 6 І – ІІІ ступенів і 2 – І – ІІ ступенів. На території громади проживає 1937 учнів, в той же час загальна проектна потужність шкіл становить 3503 дитини, з них 3284 дитини – це проектна потужність шкіл І – ІІІ ступенів. Найбільша завантаженість проектних потужностей шкіл спостерігалася в Новоукраїнській ЗОШ І-ІІІ ст. №6 та Новоукраїнській ЗОШ І-ІІІ ст. №8 і становило 70%. Щодо решти навчальних закладів, то проектні потужності використовувалися на рівні від 28 до 64 %, виключення становив Новоукраїнський НВК. Це свідчить, про те, що в громади не має потреби в такій кількості навчальних закладів третього ступеня. В окремі навчальні заклади громади вчителі доїжджали з Новоукраїнки. Були випадки коли вчитель математики викладав фізкультуру, вчителі початкових класів, української мови викладали іноземну. Аналіз вибору батьками і дітьми навчальних закладів в розрізі територій свідчить про те, що є території з яких 30 % дітей доїжджають в інші навчальні заклади. Всі перелічені фактори сформували потребу у реформування шкільної системи освіти в Новоукраїнській ОТГ.

Read more

Головною вимогою з боку держави до органів управління освітою є надання якісних освітніх послуг, дотримання стандартів освіти. Зі свого боку батьки очікують що отримані знання, дозволять їх дітям продовжити освіту та знайти гідну роботу. Проте відповідність основним очікуванням учасників учбового процесу, в малокомплектних школах неможливі. Як свідчать результати ЗНО відсоток учнів малокомплектних шкіл, що не подолали мінімальний поріг може сягати 60%. В той же час, рівень їх соціалізації низький, а в сучасному динамічному світі це негативно позначається на здатності учнів розвинути і реалізувати власний потенціал. Негативним є те, що частина учнів малокомплектних шкіл вимушена перебувати на індивідуальному графіку навчання. Дітьми втрачаються навички ефективної комунікації, відсутність конкуренції в процесі навчання знижує його ефективність.

Read more