ІНФОРМАЦІЯ ПРО ОРГАН МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Повна назва органу управління освітою ОТГ Відділ освіти Балтської міської ради
Повна назва органу місцевого самоврядування ОТГ Балтська міська рада Одеської області
Область Одесса
Повна поштова адреса ОУО ОМС: (назва вулиці, номер будинку, назва населеного пункту, назва району, області; поштовий індекс) вул. Котовського, 193 м. Балта, Балтський р-н, Одеська обл., 66100,
Телефон (з кодом міжміського зв’язку) Телефон управління освіти:

04866 23405

Адреса електронної пошти ОУО ОМС balta_miskvo@ukr.net
Офіційний сайт ОМС ОТГ Сайт громади:

http://balta-rada.gov.ua/

Сайт управління освіти: http://balta.odessaedu.net/uk/site/administration.html

ПІБ керівника ОМС ОТГ Мазур Сергій Сергійович
ПІБ керівника ОУО ОТГ (або відповідальний за сектор освіти в громаді) Кулик Петро Янкович
ПАСПОРТ ОСВІТНОЇ МЕРЕЖИ ОТГ
Кількість населених  пунктів, з них наявні ЗНЗ Кількість населених пунктів – 28 , з них наявні ЗНЗ  – 18
Кількість населення 32 943.
Кількість дітей, з них учнів Кількість дітей  – 4039, з них учнів –  2993
Кількість шкіл, з них ЗНЗ І, І-ІІ, І-ІІІ ступенів Кількість шкіл  – 18 , з них ЗНЗ І ступенів – 3, І-ІІ ступенів – 4, І-ІІІ ступенів – 11.
Кількість ДНЗ, ПНЗ Кількість ДНЗ – 18 ,  ПНЗ – 4
Загальна кількість працівників у сфері освіти, з них  педагогічних працівників Загальна кількість працівників у сфері освіти – 506 , з них педагогічних  – 381
Загальний бюджет освіти громади, з них місцевого бюджету Загальний бюджет освіти  – 65238,2 тис.грн., з них  місцевого бюджету – 8771,1 тис.грн.
Кількість учнів що підвозяться, парк шкільних автобусі Кількість учнів, що підвозяться – 207, парк шкільних автобусів – 9,  з них 0 резерв.
Мапа громади з зазначенням шкіл (додаток) Мапа громади з зазначенням шкіл (додається)

Опис ЗМІСТУ практики

 Співпраця як основа механізму формування якості освітніх послуг в дошкільних навчальних закладах Балтської ОТГ

  Період від початку розробки до впровадження практики

вересень 2016

Опис проблем, для вирішення якої впроваджено практику

Освіта –  це система, що охоплює шкільні, дошкільні та позашкільні заклади. Якість послуг, які ними надаються в своїй сукупності мають визначальний вплив на формування особистості. Наш світогляд, вміння швидко адаптуватися до змін, здатність розкрити і реалізувати власний потенціал формуються в процесі навчання у дошкільних, шкільних, та позашкільних навчальних закладах.

Усвідомлення значення освіти приходить в старшому віці, так само як і розуміння ролі дошкільної освіти в цьому процесі. Всі учасники навчально – виховного процесу знають, що від якості освіти в дошкільних навчальних закладах значною мірою залежить успішність учнів в початкових класах. Саме тому, розробка дієвого механізму формування якісних освітніх послуг у ДНЗ є одним із головних завдань органів управління освітою. Досвід Балтської міської ОТГ свідчить, що основою такого механізму має стати злагоджена взаємодія органу управління освітою, органу місцевого самоврядування та дошкільного навчального закладу.

 Опис діяльності і алгоритм впровадження практики, застосовані методи вирішення проблеми, цільова аудиторія, виконавці, партнери

 При вирішенні проблеми використовувалися такі методи: опитування, аналізу даних, моделювання, систематизації, обговорення.

Цільовою аудиторією є вихованці ДНЗ, їх батьки.

Виконавцями є відділ освіти Балтської ОТГ, адміністрація та вихователі ДНЗ.

Партнерами є голова громади, депутатський корпус, інші представники ОМС

Традиційно прийнято вважати, що ідентифікація проблеми є першочерговою умовою її ефективного вирішення. Варто зауважити, що проблема не завжди може бути явно вираженою, особливо якщо ДНЗ забезпечений висококваліфікованими кадрами. Тому, постійний пошук напрямків удосконалення якості освітніх послуг дозволяє виявити та усунути приховані, неочевидні проблеми.

Практика Балтської ОТГ дозволяє виділити три основні підходи до формування напрямків удосконалення якості освітніх послуг, які в своїй сукупності будуть представляти цілісний механізм (рис.1).

По перше, зазначимо, в основі будь якого механізму стоїть людина, або група людей. В даній практиці можна виділити  чотири ключові суб’єкти: голова громади, заступник голови громади з питань діяльності виконавчих органів – соціальних питань, начальник відділу освіти, адміністрація та методисти ДНЗ. Всі вони можуть і виступають генераторами ідей, реалізація яких на практиці покликана підвищити якість освітніх послуг.

На рисунку 1 від 1 до n ДІ – умовно позначені джерела інформації, які можуть бути використані суб’єктами для генерування ідей. До прикладу можна виділити наступні:

  • – нормативні та / або  документи рекомендаційного характеру;
  • – практика інших громад;
  • – зарубіжний досвід;
  • – власна ідея та / або пропозиції батьків;
  • – ЗМІ та ін.

Джерела інформації можуть як відрізнятися, так і співпадати. В Балтській об’єднаній громаді пропагується демократичний стиль управління. Тому, незалежно від того хто є ініціатором впровадження практики, за умови що її кінцевим результатом буде покращення якості надання освітніх послуг, будь – яка ідея буде підтримана.

До прикладу в  першому варіанті (1в) – ідеологом та розробником виступив Дошкільний навчальний заклад , ясла-садок №3 «Оленка» Балтської міської ради. Методист дитячого садочка запропонувала впровадити кваліметричну модель оцінювання рівня розвитку дітей старшого дошкільного віку.

Схематично процес можна відобразити таким чином (рисунок 2):

Рисунок 2 – Основні кроки впровадження першого складового елементу механізму формування якості освітніх послуг

Крок перший фактично відображає процес формування ідеї та її впровадження на рівні окремого навчального закладу. Варто зауважити, що у ДНЗ функції методиста може виконувати керівник закладу. Конкретно в даному випадку методист ясла-садка №3 «Оленка» Балтської міської ради вивчаючи методики оцінювання рівня розвитку дітей старшого дошкільного віку обрала модель запропоновану до впровадження міністерством освіти. Після цього методист внесла пропозицію про впровадження кваліметричної моделі оцінювання для керівника ДНЗ. Отримавши погодження методист підготувала необхідні матеріали і сприяла у її впроваджені вихователями у яслах – садку «Оленка».

Другий крок передбачає представлення практики для керівника відділу освіти. Тут також можливі декілька варіантів. Наприклад безпосереднє звернення з пропозицією, або представлення практики під час атестації закладу (як це відбулося у нашому випадку). Простота застосування та можливості, які надає впровадження згаданої моделі оцінювання рівня розвитку дітей старшого віку зробили цю практику цікавою для розгляду можливості її впровадження в ДНЗ Балтської міської ради. Як наслідок, третій крок – це представлення практики на плановій нараді керівників ДНЗ. Одним із питань якої  було «Про результати атестаційної експертизи ДНЗ». Під час розгляду цього питання було представлено та обговорено виявлену під час атестації практику ДНЗ «Оленка» щодо оцінки рівня розвитку дітей старшого віку. Досвід був особливо цікавим, тому, що одним із завдань що стоїть перед відділом освіти є вивчення рівня розвитку дитини з метою визначення дотримання державних стандартів освіти. Після цього питання про підготовку  методичних рекомендацій та впровадження кваліметричної моделі оцінювання в практику ДНЗ Балтської ОТГ винесли на голосування. Пропозиція була підтримана. Варто зауважити, що в більшості ДНЗ громади керівник закладу виконує  функції методиста. Згідно з прийнятим рішенням методист відділу освіти підготовив методичні рекомендації необхідні для впровадження практики

Четвертий крок  – видання наказу керівником відділу освіти в якому вищевказану модель рекомендовано до впровадження та поширення серед ДНЗ методичних рекомендацій. Варто звернути увагу, ДНЗ громади мають можливість отримати методичну допомогу методиста відділу освіти, так і безпосередньо вивчити досвід відвідавши з ДНЗ «Оленка». У двох третіх випадків використовуються обидві можливості.

Другий складовий елемент механізму формування якості освітніх послуг передбачає надходження ініціативи від начальника відділу освіти ОТГ. Схематично його можна зобразити наступним чином (рисунок 2).

Крок перший. З метою підвищення якості освітніх послуг в ДНЗ та забезпечення їх відповідності потребам основних користувачів таких послуг відділом освіти було визначено дві цільові групи для опитування. Перша група –  учні шкіл, їм було поставлене питання – які з їх точки зору знання будуть важливими для них у майбутньому. Також була проведена оцінка запитів та очікувань батьків дошкільнят, які представляють другу групу. Опитування було проведене за підтримки адміністрації ЗНЗ громади Як показали результати опитування і з точки зору учнів, і з точки зору батьків дошкільнят, знання англійської мови є одним із найбільш важливих  вмінь для конкурентоздатності на ринку праці у майбутньому. Опитування засвідчило, що частина батьків використовує послуги репетиторів. Така ситуація призводить до різного рівня підготовки дошкільнят до навчання в школі. Вирішенням цієї проблеми можливе за умови організації гурткової роботи з вивчення англійської мови в ДНЗ. Цю пропозицію начальник відділу освіти виніс на обговорення з головою громади та його заступником з питань діяльності виконавчих органів – соціальних питань. Ініціатива начальника відділу освіти була підтримана. Як наслідок відділом освіти було розроблено програму щодо гурткової роботи з вивчення «Англійської з п’яти».

Рисунок 3 – Основні кроки впровадження другого складового елементу механізму формування якості освітніх послуг

Її реалізація потребувала виділення додаткового фінансування, тому наступним кроком було розгляд даного питання на сесії міської ради. Нею було прийняте рішення про виділення додаткових годин на гурткову роботу та фінансування з місцевого бюджету  2-х ставок додатково.

Четвертий крок – виконання  наказу начальника відділу освіти про організацію гурткової роботи за парціальною програмою Т.М. Шкваріної «Англійська мова для дітей дошкільного віку»(додаток 2).

Третій складовий елемент механізму формування якості освітніх послуг передбачає надходження ініціативи від голови громади. Схематично процес можна представити таким чином (рисунок 3). Першим кроком в даному випадку є висловлення ініціативи з боку голови громади. Так, голова Балтської міської громади після одного з робочих візитів за кордон провів обговорення на рівні керівників ДНЗ спільно з  начальником відділу освіти та своїм заступником з питань діяльності виконавчих органів – соціальних питань, щодо розробки циклу заходів щодо формування культурно гігієнічних навичок.

За результатами обговорень було прийнято рішення провести опитування батьків дошкільнят. Як наслідок другим кроком – стало обговорення ініціативи висловленої головою громади керівниками ДНЗ з вихователями. Під час його проведення розкрито суть ініціативи та можливі варіанти її реалізації (разова акція, на постійній основі). Третій крок передбачав проведення опитування та роз’яснювальної роботи серед батьків дошкільнят щодо впровадження ініціативи з формування культурно гігієнічних навичок, отримання погодження від батьків. Зібрані результати було узагальнено та передано ДНЗ для управління освіти для подальшого опрацювання.

Таким чином відбувся перехід до реалізації четвертого кроку. Узагальнивши отримані результати відділ освіти  представив їх для голови громади. Згідно переданих даних, що відображали думку батьків дошкільнят, ініціативу пропонувалося реалізувати  в двох форматах:

  • Проведення місячника гігієни
  • Реалізація заходу з формування культурно- гігієнічних навичок на постійній основі.

Рисунок 4 – Основні кроки впровадження третього складового елементу механізму формування якості освітніх послуг

Заключною складовою цього кроку стало видання наказу керівником відділу освіти щодо розробки циклу заходів формування культурно гігієнічних навичок (додаток 2).

За аналогічною процедурою в Балтській ОТГ були впроваджені пропозиції голови громади щодо проведення заходів «Малі олімпійські ігри» та «Перлинки рідного краю» для вихованців ДНЗ громади. Варто зауважити, що активними учасниками «Малих олімпійських ігор» є батьки, оскільки вони спільно з своїми дітьми беруть участь у даному заході. Це має свій, позитивний, вплив на розуміння та підтримку політики громади. У 2017 році формат «Малих олімпійських ігор» було розширено і його відкриттю передував міні марафон за участі голови громади, представників ОМС, відділу освіти, шкільних закладів.

Щодо реалізації ініціативи перлинки поділля, то захід аналогічно як і «Малі олімпійські ігри» став щорічним. Прийняття рішення про впровадження ініціативи було проведено за вищеописаними кроками. Додатковий елемент проявляється у тому, що адміністрація ДНЗ спільно з педагогічним колективом надають пропозиції щодо тематики. Пропозиції виносяться на планову нараду за результатами якої приймається рішення.

Всі три складові механізму формування якості освітніх послуг є рівнозначно важливими, повинні заохочуватися і розвиватися. Лише у своїй сукупності вони можуть дати максимальний результат.

Досягненні якісні та кількісні результати

  • У 50 % ДНЗ впроваджено в діяльність ДНЗ Балтської ОТГ кваліметричну модель оцінювання рівня розвитку дітей старшого дошкільного віку, що робить можливим індивідуальний підхід до розвитку необхідних для конкретної дитини вмінь та навичок. В інших закладах проводиться вивчення методики та підготовка до її впровадження;
  • Організовано в ДНЗ громади гурткову роботу «англійська мова для дітей дошкільного віку», до гурткової роботи залучено 100 % цільової аудиторії. Це дозволяє батькам не витрачати кошти на репетиторів та максимально раціонально використовувати свій час.
  • Виділено 2 ставки гурткової роботи для вивчення англійської мови у ДНЗ;
  • Розроблено цикл заходів щодо формування культурно – гігієнічних навичок, зокрема порожнини рота.
  • Впроваджено заходи з посилення пропаганди читання та розвитку інтересу до книг: організоване відвідування бібліотек за якими закріплені ДНЗ; залучено до співпраці батьків
  • У 2016 році проведено перші культурно – спортивні заходи «Малі олімпійські ігри» та «Перлинки рідного краю», а також заплановано їх проведення у 2017 році

Головні ризики впровадження практики 

  •  Нестача фінансових ресурсів для оплати праці вчителів англійської мови, які ведуть гурткову роботу в ДНЗ
  • Відмова батьків щодо впровадження запропонованих ініціатив (субєктивний фактор)
  • Неякісне виконання вихователями ДНЗ покладених на них повноважень

 Бюджет практики, обсяги та джерела фінансування, співфінансування, внесок громади тощо

Витрати на реалізацію даних практики фінансуються з місцевого бюджету. У 2017 році бюджет Малих олімпійських ігор та Перлинок рідного краю складає 30 тис.грн. витрати на реалізацію гурткової роботи з англійської мови   130 тис.грн.

Наявність презентації, публікації у ЗМІ щодо практики

Презентації, публікації у ЗМІ щодо реалізованої практики відсутні

Додатки