1. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ОРГАН МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
1.1

 

Повна назва органу управління освітою ОТГ відділу освіти, молоді, спорту, культури і туризму Ганнопільської сільської ради
1.2 Повна назва органу місцевого самоврядування ОТГ Ганопільська сільська рада Славутського району Хмельницької області
1.3 Область Хмельницька
1.4

 

Повна поштова адреса ОУО ОМС: (назва вулиці, номер будинку, назва населеного пункту, назва району, області; поштовий індекс) Вул..Одухи,4,село Ганнопіль, Славутський район, Хмельницька область, 30030
1.5 Телефон (з кодом міжміського зв’язку)  03842-21233

 

1.6 Адреса електронної пошти ОУО ОМС ganopolosvitaSRQ@i.ua
1.7 Офіційний сайт ОМС ОТГ Сайт громади: http://gannopilska.gromada.org.ua
1.8 ПІБ керівника ОМС ОТГ Медведюк Маргарита Іванівна
1.9 ПІБ керівника ОУО ОТГ (або відповідальний за сектор освіти в громаді) Власюк Віктор Миколайович
2. ПАСПОРТ ОСВІТНОЇ МЕРЕЖИ ОТГ
2.1 Кількість населених  пунктів, з них наявні ЗНЗ Кількість населених пунктів – 16 , з них наявні ЗНЗ  – 7
2.2 Кількість населення 6481.
2.3 Кількість дітей, з них учнів Кількість дітей  1186 з них учнів – 645
2.4 Кількість шкіл, з них ЗНЗ І, І-ІІ, І-ІІІ ступенів Кількість шкіл  – 7 , з них ЗНЗ І ступенів – 1, І-ІІ ступенів – 1, І-ІІІ ступенів – 5.
2.5 Кількість ДНЗ, ПНЗ Кількість ДНЗ – 0 ,  ПНЗ – 0.
2.6 Загальна кількість працівників у сфері освіти, з них  педагогічних працівників Загальна кількість працівників у сфері освіти – 224 , з них педагогічних  – 128
2.7 Загальний бюджет освіти громади, з них місцевого бюджету Загальний бюджет освіти  – 15 882 500грн., з них  місцевого бюджету – 6 606 100грн.
2.8 Кількість учнів що підвозяться, парк шкільних автобусі Кількість учнів, що підвозяться – , парк шкільних автобусів – 4.
2.9 Мапа громади з зазначенням шкіл (додаток) Мапа громади з зазначенням шкіл (додається)

  Опис ЗМІСТУ практики

Демографія і якість освіти: причина та наслідки оптимізації шкільної мережі на прикладі Ганопільської сільської ОТГ

 Період від початку розробки до впровадження практики

 Грудень   2015 – лютий 2016

 Опис проблем, для вирішення якої впроваджено практику

 Виклики з якими зіштовхнулися перші ОТГ в Україна були досить серйозними особливо для сільських громад. Отримавши делеговані повноваження в сфері освіти громади прийняли на себе відповідальність за надання якісних освітніх послуг та створення безпечних умов для навчання дітей. Саме так можна окреслити головну мету, яку поставила перед собою Ганопільська ОТГ.  Її досягнення вимагає вирішення ряду складних та однаково важливих проблем, однією з яких є приведення у відповідність шкільної мережі до демографічної ситуації в громаді.

В Ганопільській ОТГ проживають 631 дитина шкільного віку та 171 – дошкільного. На території громади було 8 шкіл з них 1 школа І – ступеня,  1 школа І – ІІ, 6 шкіл І – ІІІ ступенів та 7 садочків. Аналіз наповненості шкіл (додаток 1), демографічної ситуації, стану приміщень, оцінка якості навчання засвідчили необхідність оптимізації шкільної мережі.

На території громади знаходилася школа, яку 5 років поспіль марно намагалися оптимізувати в районному відділі освіти. Проте підхід, запропонований Ганопільською ОТГ, дозволив досягнути бажаного результату.

 Опис діяльності і алгоритм впровадження практики, застосовані методи вирішення проблеми, цільова аудиторія, виконавці, партнери

При вирішенні проблеми використовувалися такі методи: обговорення, аналізу даних, моделювання, систематизації.

Цільовою групою є учасники навчального процесу: вчителі,  діти, батьки.

Виконавцями є. відділ світи Ганопільської сільської ради

Партнерами є Ганопільська сільська рада

Варто зазначити – хибною є думка про те, що головною метою оптимізації є економія коштів. Головною метою є забезпечення рівного доступу усім учням до якісних освітніх послуг та створення належних умов для навчання. Така позиція, а також кропітка робота проведена з батьками та вчителями шкіл забезпечили підтримку депутатами сільської ради проекту рішення про оптимізацію шкільної мережі Ганопільської сільської ради.

Можна виділити три етапи в розробці та впровадження механізму (алгоритму) практики, які об’єднують відповідні його складові (рисунок 1).

Рисунок 1 –  етапи в розробці та впровадження механізму практики «оптимізація шкільної мережі»

Розглянемо їх більш детально.

Перший етап – підготовчий. Він передбачав ідентифікацію проблеми та визначення зацікавлених сторін. Згідно чинного законодавства після створення ОТГ районною радою передаються навчальні заклади, що знаходяться на території громади. Так, Ганопільській ОТГ рішенням сесії районної ради було передані 8 шкіл. Вхідний аналіз шкільної мережі визначив потребу її оптимізації. Зокрема, серед переданих шкіл була Равківська загальноосвітня школа І ступеня, яку вже 5 разів намагалася закрити районна рада. В школі була низька наповнюваність класів (другого класу фактично не було, 4 учнів знаходилися на індивідуальній формі навчання), що  негативно впливало на соціалізацію учнів, також в старших класах спостерігався спад успішності випускників Равківської ЗОШ І ступенів, в школі відсутня столова де б проводилося гаряче харчування дітей, на обід вони отримували гарячий чай та бутерброди. Таким чином Ганопільська сільська рада також, як і районна рада,  вважали за доцільне провести оптимізацію даного навчального закладу.

Таблиця 1– Наповнюваність класів в Рівківській ЗОШ І ступенів

Клас 1 2* 3 4
Кількість учнів 7 4 7 5

* – фактично другий клас вважається відсутнім, оскільки кількість учнів в ньому менше 5. В такому випадку учні знаходяться на індивідуальній формі навчання.

Варто зазначити, що витрати на утримання школи становили 504 тис.грн.

Інший навчальний заклад, який був визначений для оптимізації – Хоняківський НВК І – ІІІ ступенів. Інформація щодо кількості учнів в класах наведено в таблиці 2.

Таблиця 2 – Наповнюваність класів в Хоняківському НВК І – ІІІ ступенів

Клас 1 2* 3* 4* 5 6 7 8* 9 10 11
Кількість учнів 5 3 4 3 0 7 0 3 5 0 6

* – фактично 2-4, 8 клас вважається відсутнім, оскільки кількість учнів в ньому менше 5. В такому випадку учні знаходяться на індивідуальній формі навчання.

Як видно із таблиці 2 в перспективі ймовірність того, що в 10 та 11 класах кількість учнів буде дорівнювати, або буде більша 5 вкрай низька. Кількість учнів з 2 по 4 класи свідчить, що всі вони будуть на індивідуальній формі навчання з 5 по 9 класи. Дослідження вчених свідчить, що розвиток комунікативних навичок, соціалізація учнів найкраще розвивається в класах, де кількість учнів не менше 15 чоловік. Також, як свідчить статистика, кількість учнів які прагнуть і мають шанси здобути вищу освіту з малокомплектних шкіл дуже низька. При цьому витрати на утримання школи складали 51800 тис. грн. на 1 учня, а це найбільші витрати в порівняні з усіма школами в ОТГ. Фактично такі витрати пов’язані з утриманням самої школи та заробітною платою вчителів, а натомість ці кошти могли б бути використані на покращення матеріально – технічної бази шкіл, розвиток позашкільної освіти, тощо.

Зважаючи на наповнюваність класів та перспективи, які можуть отримати учні малокомплектної школи, оптимальним рішенням було проведення оптимізації та пониження ступеня  Хоняківської НВК з І – ІІІ до І ступенів.

Аналізуючи зацікавлених сторін, то їх можна виділити 4:

  • Сільська рада та відділ освіти – впливають на прийняття рішень, несуть відповідальність за якість освітніх послуг та створення безпечного середовища для навчання учнів. Ця група зацікавлена в проведенні оптимізації шкільної мережі.
  • Вчителі – впливають на прийняття рішення, але, здебільшого, не зацікавлені в оптимізації шкільної мережі. Зацікавлені у збереженні робочих місць
  • Батьки – впливають на прийняття рішення, зацікавлені щоб діти навчалися в хороших умовах, добре харчувалися, мали можливість безпечно добратися та повернутися зі школи, здебільшого зацікавлені в здобутті дітьми якісної освіти, зацікавлені щоб діти допомагали по домашньому господарству.
  • Діти – впливають на прийняття рішення батьками, зацікавлені в широкому спілкуванні з однолітками, розуміння значення, ролі та можливостей, які надає якісна освіта не завжди однорідне.

Всі зазначені факти вплинули на розробку та реалізацію механізму досягнення поставленої цілі – оптимізації шкільної мережі. Розроблений механізм був простим і ефективним, він передбачав проведення відповідної роботи із всіма зацікавленими сторонами, але так, щоб кожна із сторін мала можливість висловити свої сумніви, побоювання та очікування. Такий підхід дозволить кожному дати аргументовану відповідь.

До винесення питання на сесію сільської ради керівником та спеціалістом відділу освіти проведено 2 зборів на яких були присутні і вчителі і батьки. Збори були бурхливим, на початку своє незадоволення перспективою закриття  Равківської ЗОШ І ступеня висловлювали вчителі. Проте керівник відділу освіти зазначив що питання існування школи це питання:

  • Роботи вчителів;
  • Батьків, які переживають за дітей;
  • Навчання дітей

Як наслідок і батькам, і вчителям було запропоновано розглядати ці питання окремо. Батьки відзначили що найбільш болючими питаннями є харчування і підвезення дітей. Варто зауважити, що в даному випадку відстань між Равківською ЗОШ та Великостнитським НВК складала 3,5 км.  Щодо харчування, то як уже зазначалося в школі столової не було, як і повноцінного гарячого харчування. Батькам пояснювали, що громада, забезпечить харчування та підвезення дітей до Великостнитського НВК, також наголошувалося на тому, що діти будуть серед однолітків, в школі кращі умови та якісніша освіта.

Щодо харчування, то обговоривши питання з головою громади начальник відділу освіти, культури, молоді та туризму запропонував здійснювати підвезення дітей з Равківської ЗОШ у Великостнитського НВК для забезпечення повноцінного гарячого харчування. Як наслідок щодня шкільний автобус з Великостнитської НВК приїжджав і забирав дітей та вчителів на обід. Після обіду їх відвозили назад. Так, громада пішла на додаткові витрати, але цей захід допоміг в перспективі переконати батьків.

28 лютого 2017 р. депутатами на сесії сільської ради прийнято рішення про реорганізацію шляхом приєднання Рівківської ЗОШ І ступеня до Великоскнитського НВК І – ІІІ ступенів з 1 вересня 2017 року (додаток 2). Рішення також зобов’язувало директора Рівківської школи попередити під підпис працівників про скорочення штату та майбутнє вивільнення у зв’язку з реорганізацією. Також, рішенням сесії затверджено комісію з реорганізації. Ще одним рішенням сесії Ганопільської сільської ради вирішено реорганізувати Хоняківський НВК з І – ІІІ ступенів в Хоняківський НВК І ступеня, що також передбачало попередження вчителів закладу про майбутнє вивільнення, а також внесення змін до статуту навчального закладу (додаток 3).

Незважаючи на проведену роз’яснювальну роботу в громаді почали розповсюджувати чутки, про те, що після закриття, в приміщенні Рівківської ЗОШ облаштують бар. Батьки написали, що вони проти закриття школи і вимагають у депутатів відмінити раніше прийняте рішення. Вони наполягали, що в початковій школі дають добрі, а оцінки дітей в старших класах псуються, бо діти змінили навчальний заклад.  Такі твердження повністю відповідали позиції директора школи, що підлягала реорганізації.

З метою показати батькам об’єктивну картину, щодо результатів навчання дітей, у всіх школах громади під час проведення ДПА для четвертих класів були присутні незалежні спостерігачі з кола вчителів. Результати засвідчили, що по Рівківській ЗОШ І ступені в середньому розбіжність між результатом ДПА та річною підсумковою оцінкою з математики складала 3 бали, з читання – 1,6, а з української мови 1,8 бали. Результат повідомили виключно для зацікавлених сторін: батьків та вчителів Рівківської школи, депутатам громади, для представників інших шкіл вони не оголошувалися. Також, керівником відділу освіти культури, молоді та спорту при підготовці до чергової сесії, на якій планувалася винести на повторний розгляд питання про реорганізацію Рівківської ЗОШ, ініційовано підготовку вибірки результатів діагностики знань дітей на початку 5 класу у Великоскнитському НВК за п’ять років.

Після даного звернення  було проведено ще по дві зустрічі окремо з батьками та вчителями за участю голови громади. Голова громади роз’яснювала, що в приміщенні Рівківської ЗОШ планується зробити центр дозвілля для дітей, діти, за рахунок підвезення до іншої школи, отримують повноцінне гаряче харчування, бачать в яких хороших умовах можуть навчатися їх діти.

Проти проведення реорганізації Рівківської школи на початку виступала профспілка Хмельницької області Славутський районний комітет, але після проведення перемовин з начальником відділу освіти, культури, молоді, спорту і туризму вони вирішили дати свою згоду (додаток 4). Також свою згоду дав профспілковий комітет Великоскнитського НВК (додаток 5) Зокрема профспілку було запевнено, що вчителям не пенсійного віку буде запропонована робота за фахом. Обіцянка підтверджувалася результатами аналізу  проекту навантаження на наступний навчальний рік.

На черговій сесії, депутати, розглядаючи питання щодо відміни рішення про реорганізацію Равківської ЗОШ, заслухавши виступи директорів шкіл, батьків, начальника відділу освіти, культури, молоді, спорту і туризму, голови громади, відмовилися скасовувати своє попереднє рішення щодо реорганізації Рівківської ЗОШ шляхом приєднання до Великоскнитського НВК. Як наслідок вчителі були попереджені про вивільнення, 2 вчителів працевлаштовані, а 2 звільнилися і отримали компенсацію.

Щодо пониження ступеня Хоняківської ЗОШ з третього на перший, складнощів не було. Директор залучався до проведення аналізу шкільної мережі, ним була проведена роз’яснювальна робота окремо з вчителями та батьками на яких обговорювалися проблеми які виникають в навчальному процесі, зокрема відвідування школи, успішність, виконання учнями домашніх завдань та ін.

Профспілковий комітет Хоняківського НВК висловив згоду щодо реорганізації закладу та звернувся з проханням про працевлаштування вчителів не пенсійного віку (додаток 6) . Варто зазначити, що з 10 вчителів предметників 60 % були пенсійного віку. В результаті пониження ступеня НВК  2 вчителі працевлаштовані в Клепачівсьому НВК І – ІІ ступенів, 2 виявили бажання змінити місце роботи і працевлаштовані за фахом в Славутському районі; 1 вчителька звільнилася за вислугою років, а 5 вчителів пенсійного віку (серед них були вчителі, яким більше 68 років) – звільнено.

На сьогодні в Хоняківський НВК І ступеня відвідує 18 школярів і 10 дошкільнят. З батьків кошти на ремонт навчального закладу не збираються, діти до 5 класу харчуються безкоштовно, а з п’ятого класу ними здійснюється доплата за виключенням пільгових категорій учнів.

 Досягненні якісні та кількісні результати

 Реорганізовано 2 навчальні заклади: понижено ступінь Хоняківського НВК з І – ІІІ на І ступень; приєднано Рівківську школу І ступеня до Великоскнитського НВК

  • В результаті реорганізації забезпечено підвезення та гаряче харчування для 23 дітей з реорганізованої Рівківської школи та підвезення 15 учнів з Хоняківського НВК
  • Три учні отримали змогу повноцінно відвідувати уроки, оскільки перейшли з індивідуального графіку навчання на загальний
  • 4 вчителя працевлаштовано в навчальних закладах громади, 2 – звільнилися за власним бажанням
  • 6 вчителів пенсіонерів було відправлено на заслужений відпочинок
  • Введено групу продовженого дня для 46 дітей. Група працює до 16.00, після чого дітей розвозять автобусом
  • Для 100 % учнів молодших класів забезпечено безкоштовне харчування
  • Досягнуто економії у розмірі 425 тис.грн.
  • Проведена реорганізація шкільної мережі дозволила покращити умови навчання учнів, сприяла їх соціалізації та підвищенню якості освітніх послуг

 Головні ризики впровадження практики 

  • Зміна демографічної ситуації в громаді, що викличе в перспективі відкриття (закриття) навчальних закладів
  • Не забезпечення 100 % вчителів навчальним навантаженням за фахом внаслідок скорочення контингенту учнів.
  • Вплив політичних факторів та неможливість завершення процесу оптимізації

  Бюджет практики, обсяги та джерела фінансування, співфінансування, внесок громади тощо

Економія коштів в результаті оптимізації склала 425 тис.грн.

 Наявність презентації, публікації у ЗМІ щодо практики

Презентації, публікації у ЗМІ щодо реалізованої практики відсутні

Додатки